Ударение в слове катанкою

Я окинув очима його постать: плечі широкі, стан тонкий, навіть закритий ка́танкою з не дуже товстого сукна ; шия біла, не мужицька, не порепана ; темно - русяве тонке волосся кругом шиї аж вилискується. Ачий же це Фаетон? я знову... — Ivan Semenovych Nechuĭ-Levyt︠s︡ʹkyĭ, Zibranni︠a︡ tvoriv, 1966 год

Під батьківською ка́танкою, підібравши під себе ніжки, спить клубком його синок. Краєчок його повіки набух від спеки і пилу, а чорні, по - дівочому довгі вії виділяються, як в дорослого. На смаглявому обличчі біліє кілька ямок... — Mykhaĭlo Panasovych Stelʹmakh, Твори, 1962 год

Отъ этого и называется сермяга « свиткою » или же « ка́танкою ». « Кожухъ » изъ овчинъ такого же покроя какъ и сермята и съ хвандами только воротникъ побольше. Коротенькій кожухъ, употребляемый при работѣ не доходящій даже до колѣнъ... — Imperatorskai︠a︡ akademīi︠a︡ nauk (Russia). Otdi︠e︡lenīe russkago i︠a︡zyka i slovesnosti, Sbornik, 1903 год

... которыхъ речей реестръ такій показалъ: кобенякъ, другій кобенякъ, кафтанъ зъ ка́танкою, еръмякъ подбитый, а саянъ китайчатый а саянъ турецъкого мухаяру, купанъ зъ серебряными кгузиками чамлетовый, Ферезья, жупанъ бланкитъный... — Russia. Moskovskiĭ arkhiv Ministerstva i︠u︡stit︠s︡ii, Istoriko-i︠u︡ridicheskīe materīaly, 1878 год

Одѣвають ее въ бѣлую рубашку, бѣлую юбку и это прикрываютъ „ ка́танкою “. Женихъ пріѣзжаетъ очень рано.. На немъ бѣлая рубашка, новый кожухъ и бѣлая свитка ; шапкѣ красная ленточка. Его дружина вся верхомъ. — Павел Васильевич Шейн, Бѣлорусскія народныя пѣсни, 1874 год