Ударение в слове покивавши

Покива́вши й поморгавши, вони всі троє навшпиньки вийшли з кімнати, посадивши коло постелі стару бабу. Всі повеселішали, бо сподівались, що недужа одужає незабаром. Всі пішли на другий, далекий кінець дому й сіли за стіл вечерять. — Нечуй-Левицький І., Кайдашева сім’я, 2013 год

Иван встал, покива́вши и свесив голову. — Остался бы хошь Иван... Сударушка была у ево тута... Не кончил. На дворе, по колокольчику догадав, что движутся монашеские носилки, подошел и изъяснил об умирающих. — Dmitriĭ Balashov, Воля и власть, 2000 год

Я думаю, тут усе ясно, — сказав, покива́вши головою на обидва боки, що мало означати, він звертається до радників, Дозвольте, пане суддя? — підвівся Ілько.— Я маю кілька запитань до свідчиці. — Vitchyzna, 1982 год

Офіцер акуратно склав кожух, кинув на ту руку, якою тримав портфель, і, покива́вши пальцем Друцькові, проказав цілу промову. З тону і жестів Ольга майже все зрозуміла: німець не лаяв, спокійно і поблажливо соромив служку нового... — Vitchyzna, 1976 год

Старий підіймає його і, докірливо покива́вши головою, кладе до кишені. Дорогою помічає скромну квітку, яка притулилася під березою, рве її й задумливо нюхає. На корі великого дерева сидить дятел і діловито стукає дзьобом. — I͡Uriĭ I͡Anovsʹkyĭ, Tvory, 1959 год

Подметили придворные, враг светлейшего, Завадовский, при цитатах оных надатисей в его присутствии « плечами ужимал, сумнительно главой поКива́вши ». Потемкин ехал в столицу злой и расстроенный. Он останавливался в Харькове и в... — Zvezda, 1939 год

Тогды стаенькій Иларіонъ покива́вши головою сказалъ своихъ собратій при трапезѣ: « Я межи вами, ратья, найстаршій роками, пережилъ вже слава Господу моему много хвиль счастливости ей обители. Настаетъ вже и моя зима.... по... — Anton Ivanovych Manastyrsʹkyĭ, "Son pravednika," soderzhashchīĭ v sebi︠e︡, 1893 год

... крѣпко напроказить надъ чьей либо физіономіею, изуродуетъ ее такъ, что совѣстно людямъ показать, и если взглянешь ненарокомъ на такую насмѣшку натуры, то отойдешь, да покива́вши головой, подумаешь: « эка штука! ну - ну! — Istoricheskiĭ vi︠e︡stnik, 1882 год

Махань вернулся до дому смутный и сказалъ отцу, що шкӧрникъ говорилъ, якобы онъ не могъ, ничого пожичити. Сава, покива́вши головою, ска » замъ: „ Правда, ное убожество припало въ такій ТЫМъ день, въ котроліт сердця закаменѣлй... — Venedikt M. Ploščanskij, Zimovyj večery, 1880 год

Тогда Паперь довольно головою покива́вши, носкаливь зубы, какъ обезьяна будто онъ очень дивился, чnio Muрамон, дъ записался во мапросы, говорилъ слѣ, дующимъ ovразомъ: Ах, что сдѣлалӣ Мирамондь! Кавалеръ де Корвалло тебя по... — Fedor Aleksandrovič Èmin, NEPOSTOJANNAJA FORTUNA, ILI POCHOŽDENIE MIRAMONDA., 1799 год