Ударение в слове потрушена

Це ж виходе макароничня мова, потру́шена зверху і насноді наче маком та перцем. Поіднання може статись тоді, як покинуть оту злачкову плутанину, як я вжк казав передпіше, та вернуться до нростішоі давньоі кулішігіки. — Украина, 2015 год

Та перша молода картопля зі сметанкою, потру́шена зеленим укріпчиком, незабутньо смачна. Запивши вранішнім молочком, вискакуємо надвір і залізаємо на ворота, звідки дивимося, як із ложі - бельєтаж у театрі, на вулицю. — Vitchyzna, 2008 год

... мальовничість пейзажів свідчать про глибоке знання Д. Яворницьким життя різних верств населення, їх психології, Живої народної мови, яка у його творах “ потру́шена іскорками народного сміху і гумору ”, а це, за словами І. Нечуя... — Literaturne Prydniprov'i͡a: Rozdil 1. Prydniprov'i͡a v literaturnykh dz͡herelakh, spohadakh, vraz͡henni͡akh starodavnikh avtoriv (z naĭdavnishykh chasiv do XVI stolitti͡a). Rosdil 2. Epokha zaporozʹkoho kozat͡stva (XVI-XVIII st.), kulʹtura ta literat, 2005 год

Личные предложения сказуемым, выраженным причастием, согласующимся с подлежащим, употребляются, хотя и реже, параллельно с безличными и в украинском языке: Підлога потру́шена травою, піч розмальована півнями, стіл накритий... — M. H. Bulakhaŭ, Восточнославянские языки, 1987 год

Панаса Мирного в його оповіданні « Морозенко ». Мова в повістях д. Яворницького скрізь, загалом сказавши, потру́шена іскорками народного сміху і гумору в словах, в коротеньких фразах, часом добраних до рифми. — Ivan Semenovych Nechuĭ-Levyt︠s︡ʹkyĭ, Zibranni︠a︡ tvoriv, 1968 год

У кого кошма или дерюжка под боком, у кого просто соломка потру́шена, а кто побогаче расположились на тюфячках и подушках. Как ни велика была усталость, не сразу пришел сон под чужой крышей. По всему темному помещению люди... — Кузьма Горбунов, Меж крутых берегов, 1968 год

Коло клуні пашня потру́шена ; з півснiпка, чи збито, чи не збито, а забуто й покинуто... Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю,аби робити. Раннім ранком виходить з того двору... — Marko Vovchok, Tvory, 1964 год

Рось въ долыни лысныть, неначе потру́шена золотымъ порохомъ. Полякы розбыти, втикають. Замовкъ хоръ. Сами чоловичи голосы вдарылы: „ Гей не дывуйте, добрый люде, що на Вкраини повстало. “ Оркестръ выразно выбывае тактъ на басахъ... — Ivan Semenovych Nechuĭ-Levyt͡sʹkyĭ, Povisʹti ĭ opovidanii͡a: Mykola Dzheri͡a. Zaporozht͡si. Burlachka. Baba Paraska. V. Kont͡serti. Dva braty. Vitrogon. Pryi͡ateli. Rybalka Panas Krut. Nevynna. Popalysʹ. Pomizhʹ vorogamy. t. 2. Starosʹvit͡ski bati͡ushky ta matushky. t. 3. Nakhaba, 1899 год

Первымъ долгомъ были допрошены имъ Родзкевичи. Скринка, оставленная намъ Зарушкевичемъ въ залогъ, — показывали Родзкевичи, —дѣйствительно, потру́шена. Но что изъ нея пропало, мы не знаемъ, такъ самъ Зарушкевичъ, оставляя ее... — Kīevskai︠a︡ starina, 1896 год