Ударение в слове лимонкою

И опять лишь о землю патроны, Чей - то голос: « Не надо врача... » Спят себе беспробудно вороны, Но во сне не умеют молчать. ЗМЕЯ Не шипи в ночи, змея, В свою дудку тонкую. Напугать могу ия, Запустив « лимо́нкою ». — Московский вестник, 2003 год

Тільки змовчав, що Петро Сергійчук йому, Дігтяреві, наказав віддати гранату. Дігтяр виконав наказ. Петро простяг кволу руку за « лимо́нкою ». Віддалік, одстрілюючись, ми бачили, як він підпустив до себе німців— і рвонув чеку. — Vitchyzna, 1984 год

Одна из них запомнилась мне: Немец сел в окопы скопом - Подползи сторонкою, Хлопни, тресни по окопам Русскою лимо́нкою! Если фриц сломал прикладом: Сталь штыка упорную, Дай, боец, по шее гаду Малою саперною! — Vasiliĭ Polikarpovich Slavnov, Skolʹko bylo proĭdeno--, 1984 год

В тому бою був тяжко поранений мій друг Петро Трифонов, земляк великого поета Сергія Єсеніна. Це Вің на очах товаришів і солдатів противника « лимо́нкою » підірвав себе й кількох німців, які прийшли з нощами, аби взяти з собою навюго... — Vitchyzna, 1982 год

Здесь в белые березы лимо́нкою летит луна!.. По Млечному Пути созвездья, как обозы, прекраснейшую ночь увозят на рассвет. Здесь Родина моя! Здесь росная трава лужаек детства моего, разодранных окодом, растоптанная рожь, калеки... — Нева, 1972 год

Дозвольте, — звернувся Іванюк до капітана, — почастувати їх « лимо́нкою »! Він уже взявся, було, за гранату, та раптом майнула думка: « А може, там після тортур непритомними лежать невинні жертви, такі як дід Гаврило? Може... — Z orlynoho plemeni, 1970 год

Так, с « лимо́нкою » в кармане ис « наганом » под шубой, доставляют меня в штаб батальона, занимающего Эркетень. Через час нас везут на полковой тачанке в Яндыки, где ждет Плеханов, с которым я из Эркетени переговорил по телефону. — Khadzhi-Murat Muguev, Повести, 1953 год

пової смуги настає в середині — наприкінці серпня, майже одночасно з Панною і Лимо́нкою. Зважаючи на розтягнений час достигання плодів на дереві, знімання врожаю треба провадити в декілька прийомів. — Ukraïnsʹkyĭ naukovo-doslidnyĭ instytut plodivnytstva, Pratsi, 1937 год

... Осеннимъ Бергамотомъ, Тонковѣткою и Лимо́нкою. Сѣверная граница разведенія Безсѣмянки въ Доходныхъ садахъ, повидимому, проходить черезъ губерніи: Псковскую, Тверскую, Московскую и Симбирскую ; здѣсь Безсѣмянка не выдерживаетъ... — Rossiĭskoe obshchestvo plodovodstva, Atlas plodov, 1906 год