Ударение в слове сатиричною

Реагуючи на порушення Христових заповідей ієрархами з усією сатири́чною різкістю, він відкрив шлях до такої реакції й іншим українським письменникам, оборонцям чистоти віри з простого роду... — Nauka, relihii͡a, suspilʹstvo, 2009 год

... які збагатили цей жанр жартом, іронією, сатири́чною експресією, епіграма набула свого класичного виду короткого віршу « на випадок », що висміює те чи інше явище суспільно - літературного життя, ту чи іншу особу. — Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, 2009 год

Так, за класично - сатири́чною схемою приховано новий, гостро актуальний політичний і соціально - побутовий зміст болгарського роману - памфлету. У Ліліпутії, у Брондінгандії Д. Свіфт показав сучасне йому суспільство, відображене в... — Slov'i͡ansʹki obriï, 2008 год

Жаргонізми, слова іншомовного походження і суржик він використовує в основному вмотивовано із характеристичною, оцінною, емоційно - експресивною або сатири́чною метою. На думку Ярослава Голобородька, Андрухович Є „ таким собі... — Kulʹtura narodov Prichernomorʹi͡a, 2007 год

Анотація Звернення Чарльза Діккенса і М.О. Некрасова до сатири в цій статті представлене як явище закономірне для поетики реалізму ХІХ століття. Твори зазначених авторів з соціально - сатири́чною спрямованістю залишаються у центрі уваги... — Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, 2007 год

Отже, функція байки доби Просвітництва змінюється на соціально - критичну, яка продовжує своє існування поряд із сатири́чною у текстах байок доби реалізму та модернізму. Смисловою домінантою байок цього періоду стає суспільство та... — Mova i kulʹtura, 2007 год

Цей період характеризується численними кінематографічними експериментами, переважанням фільмів з політико - сатири́чною спрямованістю ( переважно на сучасну тематику ), героїко - романтичного напрямку ( здебільшого фільми про події... — Istorychni i politolohichni doslidz͡henni͡a, 2004 год

... Капніст був загальновідомий своїми « Оді на рабство », сатири́чною комедією « Ябеда », в яких гостро засуджував закріпачення українського селянства, судові зловживання і бюрократизм, типові явища тогочасної імперської системи. — V. I. Naulko, Slov'jans’kì kul’turi v evropeîs’kìî civìlìzacìï, 2001 год

... що, працюючи над сатири́чною комедією “ Хулій Хурина ”, він ураховував сюжетно - композиційний досвід Гоголевого “ Ревізора ”, а створюючи комедію - водевіль “ Мина Мазайло ”, драматург застосовував окремі прийоми, що були... — Науковий вісник Кафедри Юнеско Київського державного лінгвістичного універститету, 2001 год

Коректна ода ворогам » дисонує з « образом жанру », бо одичність заступається сатири́чною інвективою і граціозно - грайливою епіграматичністю, що зрівноважені поблажливою тональністю, особливою жіночою чарівністю у звертанні до... — Problemy suchasnoho literaturoznavstva, 2001 год

... Парижа. Літератор Даніель Галеві оселяє його в своєму заміському будинку, де він працює над останніми главами « Шкури », сатири́чною повістю « Бал у Кремлі », пише статті для європейських та американських газет, веде щоденник. — Vitchyzna, 2000 год

Тож виколисується собі Мальва Кожушна » ), або і дивує він увесь околишній світ найнесподігумористичною чи сатири́чною інвективою, ванішими метаморфозами: « То спалить себе і тоді сміх просвітлює... — Vitchyzna, 1991 год

Ці всі напрямки критикою, філософічними статтями, лекціями історичними, сатири́чною і аналітичною літературою, почавшоюся з Гоголя, як тільки можна було, вели опозицію трилогії Миколая I і приготовили російську громаду до тих... — Михайло Петрович Драгоманів, Mykhaĭlo Petrovych Drahomaniv, Вибране, 1991 год

... але наскрізь бездумні очі « фотолейтенанта » Мині ), сатири́чною ( шурхотливий і тріскучий, « як наелектризований », плащ Уповайченкова, в якому він прибув на передову ), але завжди свіжою, точною і доречною. — Vitchyzna, 1985 год

Про це переконливо свідчить також ряд суджень Чернишевського, який виділяє, поряд із сатири́чною спрямованістю реалізму Гоголя, його суспільно - повчальну і морально - формуючу місію. Величезна художня приникливість Чернишевського... — Радянське літературознавство, 1978 год

Сатири́чною поезією « Умре муж велій в власяниці » Шевченко відгукнувся на смерть митрополита санкт - петербурзького і ладозького Григорія, реакціонера і мракобіса. Перекладач адекватно відтворив цей сатиричний образ. — Visnyk Kharkivsʹkoho universytetu, 1976 год

В культурному житті Росії усе більшу участь брали українці від сподвижника Петра I Феофана Прокоповича, автора славнозвісної « Душеньки » І. Богдановича, В. Капніста, що уславився сатири́чною комедією « Ябеда » та « Одой на рабство »... — Hryhoriĭ Fedorovych Kvitka-Osnov'i︠a︡nenko, Marusi͡a, 1975 год

Енциклопедією не поважно - героїчною, а гумористично - сатири́чною, що відповідало водночас і обраноi му травестійно - бурлескному жанру і національному характеру українського народу. Якими є образи - характери поеми? — Євген П. Кирилюк, Слово, віддане народові, 1972 год

Є ще у Франка оповідання з сатири́чною примішкою, є образки з життя цілком без соціалістичної тенденції. За їх тра обізватися з якнайбільшою похвалою. Видко, що побут селян Франкові дуже добре знайомий, знайома й душа народна. — Agafangel Efimovich Krymskiĭ, Tvory, 1972 год

Негативні епітети Г. Сковороди характеризуються великою сатири́чною місткістю. Святі проповідники « плотомудрствующія скоты », « Плотоядные зміи ». У духовенства « подлые и гнилые мысли ». Вигадки біблії це « потоп зміиных блевотин »... — Donbas, 1972 год

Сатири́чною гостротою і бойовим публіцистичним запалом відзначаються фейлетони Остапа Вишні на міжнародні теми — « А народ воювати не хоче », « Сутана і тіара », « План Маршалла », « Перчіль в похід зібрався ». — I͡Evhen P. Kyryli͡uk, Istorii͡a ukraïnsʹkoï literatury: Literatura pisli͡avoi͡ennoho chasu (1946-1967 rr.), 1971 год

В такому бурлескному стилі зображені античні боги і в інших листах « Почты духов » Крилова. Багато спільного з російською сатири́чною літературою, зокрема з творами Крилова, можна відшукати в художніх засобах, окремих образах... — Б. А Деркач, І.А. Крилов, 1969 год